
Туреччина забезпечує близько 70% світового виробництва фундука. Проте з урожайністю з одиниці площі картина зовсім не райдужна. Розгляньмо причини та приклади рішень.
За даними Спілки експортерів Східного Причорномор'я, з урожайністю **близько 85 кілограмів з декара** Туреччина входить до країн із найменш продуктивним виробництвом у світі.
Середній показник Трабзона ще нижчий: 50 кілограмів.
Ці цифри пояснюють, чому доходів виробників недостатньо. За тієї ж праці й землі врожай менший.
Міністерство сільського господарства та науковці називають ті самі причини:
**Старі сади.** Економічний вік фундука 55-60 років. Через 25-40 років після посадки продуктивність кущів починає падати. Значна частина садів у Туреччині старша за цей вік.
**Загущена посадка.** Через малу відстань між кущами гілки затіняють одна одну. Вони ростуть вертикально, крона розвивається слабко, урожайність падає.
**Брак обрізки.** Багато років обрізці не приділяли належної уваги або робили її неправильно. Виробники здебільшого сприймали обрізку лише як видалення прикореневої порослі.
**Брак запилювачів.** Фундук потребує перехресного запилення. Якщо в саду немає відповідного сорту-запилювача, рівень запліднення знижується.
**Інші чинники.** Недостатня глибина ґрунту (особливо на Східному Причорномор'ї), схилові ділянки, періодичність плодоношення (рік багатий, рік бідний), пізні весняні заморозки та посуха.
Що більше сонця отримують гілки фундука, то кращий річний приріст пагонів і врожай.
Технічні критерії у джерелах міністерства чіткі:
Відстань між кущами має бути **щонайменше 4 метри**. У кущі має бути **не більше 5-6 гілок**. Гілки на заміну старим слід обирати з кореневих пагонів, що ростуть із зовнішнього боку куща. Гілки треба рівно зрізати пилкою для обрізки на рівні ґрунту. Інші плодові дерева в саду та по його краях слід прибрати.
Із садів, закладених загущено, де в кущах забагато гілок, неможливо отримати високий урожай і якісний продукт.

**Формувальна обрізка:** проводиться перші 5 років після посадки, визначає основну форму дерева.
**Плодова обрізка:** видаляють засохлі, зламані, слабкі пагони та ті, що ростуть усередину куща.
**Омолоджувальна обрізка:** у садах економічного плодоношення гілки на заміну старим визначають за 5-6 років наперед і дають їм розвинутися. Це забезпечує стабільний урожай.
**Відновлювальна обрізка:** рослини, що втратили врожайність, по черзі зрізають біля основи, а один новий пагін залишають як гілку відновлення. Такі рослини плодоносять 10-15 років. Цикл триває, і сад оновлюється без втрати врожайності.
Представники Спілки експортерів зазначають: завдяки проріджуванню та обрізці врожай у тому самому саду й тих самих кущах можна збільшити **до 2 разів**. Якщо зосередитися на відновленні, урожай можна підняти **в 4-5 разів**.
Конкретний приклад: за середнього показника Трабзона 50 кілограмів, у саду площею 20 декарів після перетворень отримали **200 кілограмів** з декара.
У дослідженні, де компост із лушпиння фундука та залишків обрізки вносили в різних дозах, найвищий урожай, **3,68 кг/кущ**, отримали при внесенні 1,0 т/декар компосту. У контрольній групі врожай становив лише 1,89 кг/кущ.
Тобто компостування залишків після збору врожаю і повернення їх у сад може майже подвоїти врожайність.

Обрізка та відновлення в короткій перспективі означають втрату доходу. Зрізана гілка того року не плодоносить. Для дрібного виробника це великий ризик.
Крім того, дискусійною є сама система підтримки. Представники галузі виступають за модель підтримки, **орієнтовану на виробництво й урожайність**, замість прямих виплат за декар.
В оцінці Спілки експортерів зазначено, що без підвищення врожайності частка Туреччини у світовому виробництві фундука може знизитися протягом 10 років. У Грузії та Азербайджані плантації розширюються.
Перевага в якості не є вічною гарантією; без урожайності вона не перетворюється на економічну цінність.
Прямого впливу у вас немає, але є опосередкований: попит на брендову, перероблену місцеву продукцію робить інвестиції виробника в сад економічно доцільними.
Щоб фундук отримав гідну цінність, важливі і врожайність у полі, і додана вартість на полиці.
Міністерство сільського та лісового господарства Туреччини, Інститут дослідження фундука, видання «Обрізка фундука».
Спілка експортерів Східного Причорномор'я (DKİB), прес-реліз «Ми можемо змінити долю фундука».
Karadeniz T., Bostan S.Z., Tuncer C., Tarakçıoğlu C., «Вирощування фундука».
«Вплив компосту з відходів фундука на врожайність і вміст макроелементів у листі фундука», Університет Ондокуз Майис, DergiPark.
Відкритий курс Університету Анкари, конспекти лекцій «Вирощування фундука».

We explain what the hazelnut köme you spot at the market or receive as a gift actually is, how it differs from pestil, how it is made at home and how to store it all winter.
Читати статтю →
Чотанак, очак, харман, патоз... Ми розповіли про слова, які постійно звучать у фундукових садах і під час збору врожаю на Чорноморському узбережжі, їхнє значення та історії.
Читати статтю →
У цьому путівнику: як удома приготувати хрусткий крокант із фундуком нового врожаю, яка консистенція цукру правильна і чому крокант виходить липким або пригорілим.
Читати статтю →Karadeniz Fırtınası готують лише з фундука. Ми не використовуємо наповнювачів, ароматизаторів, консервантів і емульгаторів: склад на етикетці точно відповідає вмісту упаковки.