4,000-Year-Old Hazelnut Shells at Kültepe and a DNA Surprise

Загальновизнано, що батьківщина фундука Причорномор'я. Але чи є цьому археологічні докази? Розкопки в Кайсері дали відповідь звідки не чекали.

Кюльтепе: перші письмові документи Анатолії

Кюльтепе-Каніш Карум у Кайсері: поселення віком 6.000 років, де знайдено найдавніші письмові таблички Анатолії. Воно було центром торговельної мережі, створеної ассирійськими купцями близько 1950 р. до н. е.

Серед археоботанічних зразків цих розкопок знайшли **обгорілу шкаралупу фундука**.

Чому ця знахідка важлива?

Ключовий момент: **фундук у регіоні Кайсері в природі не росте.** Фундук є природною частиною широколистяних лісів Причорноморського регіону Туреччини.

Тобто шкаралупа в Кюльтепе не з'явилася сама собою. Її мали привезти.

Шкаралупу знайшли і у верхньому, і в нижньому місті, лише в шарі Карум II середньої бронзової доби. Це період найбільшого розквіту ассирійської торговельної мережі, адміністративним центром якої був Каніш.

Тлумачення дослідників: фундук, найімовірніше, завозили в невеликих обсягах як **предмет розкоші** через ассирійську торговельну мережу.

Збіг із клинописними табличками

Є деталь, що підвищує цінність знахідки: твердження про торгівлю фундуком у Каніші раніше ґрунтувалися на **аналізі клинописних табличок**.

Археоботанічне відкриття стало незалежним підтвердженням цього історичного твердження. Тобто і писемні джерела, і фізичні рештки свідчать про одне й те саме.

Автори статті звертають увагу ще на одне: хоча Туреччина є провідним гравцем на світовому ринку фундука, археологічних доказів використання фундука в Анатолії напрочуд мало.

Сюрприз ДНК

Hikâyenin ikinci bölümü daha yeni. Erciyes Üniversitesi'nden Doç. Dr. Kahraman Gürcan, Kültepe'de bulunan 4 bin yıllık fındık kabukları üzerinde **on yıl süren bir DNA çalışması** yürüttü.

До цього дослідження вважалося, що цей фундук **європейського походження**.

Гюрджан також дослідив фундукові дерева в Кайсері і за підсумками десятирічної роботи представив іншу картину походження.

Це гарний приклад того, як поєднання археоботанічних і генетичних методів може змінити усталені припущення.

Походження назви: Понт

Назва фундука безпосередньо пов'язана з Чорним морем. Слово «понтійський» походить від **«Pontus Euxinus»**, античної назви Чорного моря.

Римський натураліст **Пліній** (23-79 рр. н.е.) у праці *Природнича історія* згадував фундук як «понтійський горіх» і «Avellinea», бо його привозили з узбережжя Понту.

Сучасна латинська назва виду *Corylus avellana* походить від італійського міста Авелла: фундук спершу потрапив із Північної Анатолії до Греції, звідти до Італії, і його широко вирощували в околицях Авелли.

Фундук в античних джерелах

**Геродот** (490-425 рр. до н.е.) у *Історії* писав, що на схід від Чорного моря вирощували фундук. Він також описав, як добували фундукову олію: ядра клали в мішок і пресували.

Цей метод напрочуд схожий на техніку, яку й досі використовують у селах для отримання олії з оливок і фундука.

**Теофраст** (372-287 рр. до н.е.), учень Аристотеля, згадував фундук у своїх ботанічних працях. Він зазначав, що «понтійський фундук» можна одомашнити, пересадивши дику форму, і розрізняв два основні різновиди: **круглий і видовжено-загострений**.

Цей поділ актуальний і сьогодні: сорти Tombul (круглий) і Sivri (загострений).

Ще глибше в минуле

Археологічні розкопки показують, що фундук був частиною **раціону мезолітичної доби близько 10 000 р. до н.е.** Це період збиральництва, що передував землеробству.

Китайські джерела зазначають, що фундук вирощували у 2838 р. до н.е. і вважали «одним із п'яти священних плодів, дарованих богом людям».

Шлях слова в турецькій мові

Поширення культури фундука серед тюрків розглядають у трьох періодах.

**Центральноазійський період:** фундук називали «kosık» або «kosuk».

**Період західних тюрків:** використовувалося слово «çetlevük».

**Анатолійський період:** під впливом арабської прижилася назва «bunduk», яка згодом стала «fındık».

Перською «fonduk», арабською «bunduk», грецькою «leptokarion», німецькою «haselnuss», французькою «noisette», іспанською «avellana».

Чому ця історія важлива?

Реєстрація географічного зазначення захищає зв'язок продукту з певним місцем. Реєстрація Giresun Tombul Fındığı у Туреччині 2001 року та в Європейському Союзі 2022 року є офіційним записом цього зв'язку.

Kültepe'deki kabuklar ise aynı bağın 4.000 yıl önce de var olduğunu gösteriyor: fındık, Karadeniz'den çıkıp Anadolu içlerine ve oradan dünyaya yayılan bir ürün.

За баночкою у ваших руках стоїть не лише один сезон збору врожаю, а торговий шлях завдовжки в тисячі років.

Kaynaklar

Fairbairn A., Wright N.J. та ін., "Archaeobotanical evidence for trade in hazelnut (Corylus sp.) at Middle Bronze Age Kültepe (c. 1950-1830 B.C.), Kayseri Province, Turkey", Vegetation History and Archaeobotany, Springer.

Gürcan K., Університет Ерджієс, аналіз ДНК шкаралуп фундука з Кюльтепе (десятирічне дослідження), за матеріалами Arkeonews.

Геродот, *Історія*; Теофраст, ботанічні праці; Пліній, *Природнича історія*.

Міністерство закордонних справ Туреччини, Управління у справах ЄС, реєстрація Giresun Tombul Fındığı в ЄС, 2022.